Настала Страсна седмиця – особливий час усього церковного року. Унікальність цього тижня є такою, що кожен його день називається Великим, а богослужіння, що звершуються в цей час, не повторюються впродовж року. Свята Чотиридесятниця вже завершилась, Лазар був воскрешений, Господь увійшов в Єрусалим, і попереду – Його страждання, розп'яття, хресна смерть і воскресіння.
Назва Страсного тижня походить від слів «страждати», «стражденний». Богослужіння перших трьох днів Страсної седмиці (Великого понеділка, Великого вівторка і Великої середи) виокремлюються своїм змістовим наповненням: останні дні земного життя Спасителя були дуже насиченими символічними подіями, зустрічами, бесідами. Тому Церква звертає на них особливу увагу, згадуючи їх в ті самі дні, коли вони відбувалися майже дві тисячі років тому.
Перша важлива подія, що сталася після Входу Господнього в Єрусалим – це вигнання торговців із храму. «Дім Мій домом молитви назветься; а ви зробили його вертепом розбійників» (Мф. 21: 13), – так пояснює Свій вчинок Господь Ісус Христос, закликаючи і кожного з нас вигнати торговців із храму власної душі. Також у Великий понеділок чуємо, як Господь з учнями підходить до смоківниці, не знаходить на ній жодного плоду і словом засушує її. Смоківниця є образом нашого життя і прикладом необхідності приносити плоди віри. Бо істинна віра – це жива, діяльна віра, яка відрізняється від мертвої за плодами.
Великий вівторок можна назвати днем повчань і викриттів, бо в цей день під час євангельських читань чуємо, як Господь говорить найбільше, наводить найбільше прикладів, притч, закладаючи в них багато важливих сенсів.
Велику середу можна назвати спогадом зради, адже саме в цей день Іуда остаточно вирішує зрадити Христа за 30 срібників.
Великий четвер – другий за значенням день на Страсному тижні, бо під час Тайної вечері Спаситель встановлює головне таїнство Церкви – Таїнство Євхаристії. В цей день Христос символічно омиває ноги Своїм учням на знак глибокого смирення і любові до них. Це також день Його молитви у Гефсиманському саду і друга, вже фактична зрада Іуди (якщо першою зрадою була змова, то вдруге Іуда вже реально поцілунком зраджує Христа).
Велика п'ятниця є найскорботнішим днем для всіх православних християн, бо згадуємо несправедливе осудження Спасителя, страждання й муки, насмішки над Ним і знущання, розп'яття і смерть. У цей день у храмах не звершується Божественна літургія, а піст є особливо суворим.
Велика субота – це субота тиші: ми згадуємо погребіння Ісуса Христа, тілесне перебування Спасителя у гробі, Його зішестя в пекло, щоб вивести звідти старозавітних праведників на чолі з Адамом і Євою. І це початок Пасхи – Воскресіння Христового.